Про Народний музей С.А. Ковпака
Довоєнний період життя і діяльності С.А.Ковпака
Експозиція цієї зали знайомить з дитячими та юнацькими роками Сидора Ковпака, його участю у Першій світовій та громадянській війнах, діяльністю в міжвоєнний період.
Народився Сидір Артемович 25 травня 1887 року в слободі Котельва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. З одинадцяти років почав працювати «за харчі» у лавці місцевого підприємця Фесака. У 1909-1912 роках проходив строкову віськову службу в 186 піхотному Асландузькому полку в м. Саратові. Після демобілізації працював чорноробом.
З початком Першої світової війни мобілізований до армії, брав участь у Брусилівському прориві, нагороджений двома Георгієвськими хрестами та медалями. Під час громадянської війни очолив у Котельві загін, який згодом ввійшов до складу Чапаєвської дивізії.
З 1920 року працював у військоматах ряду округів. У 1934 році очолив дорожній відділ Путивльского райвиконкому, у січні 1940 року обраний головою Путивльскої районної ради.
Експозицію зали складають побутові речі родини Ковпаків, нагороди Сидора Артемовича, зброя тих часів, макети будинків, у яких жив та працював С.А.Ковпак, фотографії та документи.
С.А. Ковпак – командир Сумського партизанського з’єднання
Центральна зала музею розповідає про бойовий шлях уславленого з’єднання, його командирів та бійців. Численні фотографії, документи, карти-схеми, картини, бойові нагороди, зброя, особисті речі Сидора Артемовича Ковпака, Семена Васильовича Руднєва та партизан-ковпаківців допомагають поринути у героїчне минуле і нагадують про ратні подвиги захисників Вітчизни.
Від Спадщанського лісу, у якому був сформований і отримав перше бойове хрещення партизанський загін під керівництвом С.А.Ковпака, до формування Сумського партизанського з’єднання, від параду в Дубовичах і Веселівського бою до Далятина, від Сумщини до рейдів на Правобережну Україну та Карпат – таким був бойовий шлях ковпаківців.
С.А. Ковпак – політичний та державний діяч
У січні 1944 року С.А.Ковпаку було вручено другу зірку Героя Радянського Союзу. Він був направлений у Київ, де працював у Верховному суді УРСР. На перших післявоєнних виборах Сидора Артемовича обирають депутатом Верховних Рад УРСР та СРСР. До 1967 року він працював заступником голови Верховної Ради УРСР.
Фотографії та документи висвітлюють державну та громадську діяльність С.А.Ковпака. В експозиції представлені особисті речі Сидора Артемовича, фотоальбоми.
Помер С.А.Ковпак 11 грудня 1967 року у Києві, похований на Байковому цвинтарі.
Матеріали музею розповідають про увічнення пам’яті партизанського ватажка, політичного та державного діяча, про присвоєння його імені Глухівському технікуму гідромеліорації та електрифікації сільського господарства.
Партизанський рух на Глухівщині
Подіям Великої Вітчизняної війни у нашому краї присвячено п’яту залу музею. На території сучасного Глухівського району було сформовано три партизанські загони, діяло більше десяти підпільних груп та організації, дві з яких у самому місті Глухові.
Фотографії та знаряддя тортур характеризують гітлерівський «новий порядок» та методи боротьби фашистів з Рухом Опору.
Численні фото зберігають пам’ять про тих, хто здобув Перемогу, принісши мир і визволення.
Окрема частина експозиції розповідає про післявоєнні зустрічі партизан-ковпаківців, відзначення Дня партизанської слави, увічнення їх подвигу.
Музей працює з понеділка по п'ятницю.
Відвідати музей можна за замовленням.
Завідуюча музеєм Зайцева Надія Олексіївна.
Мобільний телефон: 0667953574
Додаткову інформацію про музей можна знайти
тут