Переосмислюючи радянський меморіальний спадок
Заступник директора з виховної роботи ВСП «Глухівський агротехнічний фаховий коледж Сумського НАУ» Денис Овсянко взяв участь у літній школі «Деколонізація українського меморіального простору: про що (не) говорять в умовах війни».
Захід проходив у м. Рівне за спільної ініціативи ЦЕНТРУ СУСПІЛЬНИХ ДІЙ "CIVITAS" у співпраці з Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні.
Попередньо серед понад 100 заявок на участь відібрали 18 представників із різних регіонів України, які протягом тижня займалися переосмисленням радянського меморіального спадку, пов’язаного з Другою світовою війною та вшануванням пам’яті жертв тоталітарних політик.
Кожного дня цікаві спікери розкривали кейси своїх тем, даючи учасникам можливість усвідомити власний вектор руху щодо озвученої теми. Так, Леонід Марущак розповів про радянську монументальну спадщину Другої світової війни та дилеми їх переосмислення; Вадим Денисенко – про залучення стейкхолдерів у проєкти переосмислення просторів. Світлана Осіпчук висвітлила тему «Музей воєнного дитинства в Україні». Тетяна Самсонюк провела воркшоп «Друга світова війна: способи переосмислення» у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Валерія Карпань разом із Мариною Марініченко розповіли про «Сучасні музейні практики та доступність колекцій», залучили учасників до воркшопу «Основи дизайну експозиції». Петро Долганов провів тренінг «Мультиперспективні підходи до відображення минулого».
Усі учасники мали можливість представити свій музейний простір та отримати від колег цінну пораду чи консультацію.
Центр цифрової історії / Center of Digital History подарував посібники «Розвиток освіти та залучення громадськості в музеях» і «Стандарти для музеїв».
Також для учасників провели декілька екскурсій, під час яких вони відвідали Здолбунівський краєзнавчий музей, виставку «Коротка історія насильства: Друга світова війна і Голокост у західній Волині».
Я вдячний організаторам Петру Долганову та В'ячеславу Доліду за запрошення та цікавий досвід, який допоміг під іншим кутом подивитися на музейні експозиції та їх представлення, – зазначив Денис Овсянко. – Завдяки цьому з’явилося більш чітке розуміння, яким чином можна переформатувати наш музей.
