Гра, якою можна пишатися
Під час ІТ-марафону «АІ-гра Хакер» команда «Viralis» ВСП «Глухівський агротехнічний фаховий коледж СНАУ» отримала спеціальну відзнаку.
Захід відбувався на базі ВСП «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» за підтримки Науково-методичного центру ВФПО.
На ознайомчій зустрічі були присутні 28 команд-учасників із 18 закладів освіти України. До фіналу дійшли 19 команд. У їх числі й «Viralis» нашого коледжу в складі студентів 21КІ групи Юлії Галєєвої, Дмитра Ісаєнка, Івана Куцопала й Максима Корчова. Під керівництвом викладача Юрія Сухойваненка вони створили гру DUCKERS, яка поєднала ностальгію 80–90-х років з актуальними уроками про кібербезпеку. Граючи за качку-хакера, яка намагається пробратися крізь захищену систему, учасник має відкрити всі 10 дверей, кожна з яких охороняється однією з найпоширеніших вразливостей безпеки за версією OWASP Top 10. Щоб відкрити двері, треба дати правильну відповідь на запитання про цю вразливість.
Першa половина гри – це олдскульна відеогра з великими пікселями та яскравими кольорами. Друга половина трансформується в інтерфейс операційної системи 90-х років із піксельними шрифтами й обмеженою палітрою. Це повертає відчуття першого досвіду користувача в цифровому світі. Ми використовували Unity та C#, щоб втілити ігрову логіку, а під час розробки дотримувалися принципів OWASP. Цікаво, що AI допомагав нам як ментор, а не як автор коду – саме як "гумова качка" в IT культурі, – пояснила дизайнерка проєкту Юлія Галєєва. – Це не просто гра, це інтерактивна лекція про безпеку, замаскована під ностальгічну пригоду. Гравці не просто розважаються – вони навчаються розпізнавати реальні загрози та розуміють, як їх запобігти.
Оригінальність ідеї та дизайну високо оцінив член журі, cпівзасновник і комерційний директор компанії MVCOM Василь Романюк. Від нього члени нашої команди отримають спеціальний подарунок, який надійде разом зі стипендією та сертифікатами від спонсора марафону інтернет-магазину КТС.
За спеціальною відзнакою журі стоять багато годин роботи чотирьох студентів, які взялися за проєкт із упевненістю, що можуть створити щось більше, ніж просто «гра про безпеку». Юлія Галєєва як головна художниця та дизайнерка визначила візуальну концепцію, яка проходить через весь проєкт – від пікселевої естетики першого рівня до інтерфейсу операційних систем 90-х років. Дмитро Ісаєнко як головний програміст архітектурував код так, щоб він служив творчому баченню команди, а не обмежував його. Іван Куцопал і Максим Корчов як програмісти-дизайнери стали ланкою між технічною логікою та емоцією гри, – розповідає деталі Юрій Сухойваненко. – Студенти вибрали складний шлях – замість однієї реалізації створили дві, замість стандартної естетики винайшли своє. Аватарки авторів у вигляді качок, титри у стилі кіберпанкових фільмів 80–90-х років – для них це був не просто навчальний проєкт, а справжня гра, якою можуть пишатися.
Такі проєкти вчать студентів набагато більше, ніж звичайні заняття. Учасники презентували свою роботу, захищали рішення перед організаторами й журі, працювали під тиском дедлайну. А ще вони зрозуміли, що справжній продукт народжується через колаборацію та взаємну довіру.
Для Юлії, Дмитра, Івана та Максима цей досвід став підтвердженням того, що вони вибрали правильний шлях у технологіях.
